о край родной

* * *

1) ( конец) η άκρη

2) ( страна) ο τόπος

3) ( область) η περιοχή

1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];

2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;

3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;

4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].

* * *

1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на

1. прил συγγενής:

2. прил (свой, близкий, отечественный):

3. прил (дорогой, милый \родной в обращении) ἀγαπημένος, χρυσός·

4. \роднойые мн. (родственники) οἱ συγγενείς, τό συγγενολόγι, οἱ δικοί μου:

-я (-ю), προθτ. о крае, в край, на край, πλθ. -края а.

1. άκρη, άκρο•

|| χείλος•

|| ακροστόμιο. || περιχείλωμα, μπορντούρα• μπορ (καπέλου). || παρυφή, ούγια.

2. χώρα, περιοχή, τόπος•

3. μεγάλη διοικητική περιοχή.

εκφρ.

толстый край – το μεσόπλευρο (κρέας)•

тонкий край – πλευρικό, πλευρά•

с -ю – από τον τελευταίο (αρχίζω)•

через край – πέρα από το μέτρο, υπέρμετρα•

в наших -ях – στα μέρη μας•

из -я в край ή от -я до -я – απ άκρη σ άκρη•

конца и -я нет – απέραντος•

на край света – στην άκρη (πέρατα) του κόσμου•

на край земли – στα πέρατα της γης•

быть на -га гроба ή могилы – είμαι με το ένα πόδι στον τάφο, είμαι του θανατά•

литься ή переливаться, бить через край – ξεσπώ, ξεφαντώνω•

хватить через край – το παρακάνω• πράττω κάτι άτοπο•

краем ухо слышать (услышать) – το πήρε λίγο τ αυτί μου.

м

1. лаб, канор; на краю об-рыва дар лаби ҷарӣ // (окраина) канор; на краю села дар канори деҳа // (верх стенок, боков и т. п.) лаб, қир-ра; налить стакан до краев стаканро лаб ба лаб пур кардан

2. мамлакат, кишвар, ватан, сарзамин; родной край кишвари азиз, диёри азиз; в наших краях дар тарафҳои мо

3. кишвар; приморский край кишвари назди баҳр <> непочатый край чего фаровонӣ, беҳадду ҳисоб; передний край хати пеши ҷанг; толстый край гӯшти болои тӯш; тонкий край гӯшти қабурға; из края в край дар ҳама ҷой; сар то сар, сар то по; на кра й света ба он сари дунё, ба ақсои олам; на краю света дар канори дунё, дар ақсои олам; с краю аз канор, аз чакка; через край аз ҳад зиёд, лабрез; бить через край ҷӯшидан, дар авҷ будан; литься (переливаться) через край лабрез шудан; хватить через край аз ҳад гузарондан; быть на краю гибели дар дами ҳалокат будан; быть на краю могйлы дар дами марг будан, по ба лаби гӯр расидан; конца краю (края) нет (не видно) охираш (поёнаш) нест, бепоён аст; краем глаза видеть что бо гӯшаи чашм дидан; краем уха слышать что як ба гӯш расидан, аранге шунидан

1) ( предельная часть) orlo м., margine м., lembo м.

••

2) (страна, область) parte ж., zona ж., paese м.

3) ( административная единица) regione ж., territorio м.

* * *

1) ( предел) margine, estremita f; orlo (одежды, сосуда); lembo (дороги, большого пространства); limite

2) ( страна) regione f, territorio

3) спорт. ala f

4) ( административная единица) territorio

•

- конца-краю нет

••

* * *

1) gener. ciglio, giro (одежды, сосуда), (pl -i) labbro, plaga, proda (стола, постели и т.п.), sponda, testata, bordo, margine, orlo, spigolo, angolo, banda, canto, capo, ciglione, contrada, estremita, lembo, parte, punta, regione, scrimolo (кровати, обрыва и т.п.), taglio (стола, кровати), terra

2) med. fimbria

3) obs. randa, co

4) liter. polo

5) poet. suolo, lido

6) econ. estremo, paese

7) pack. flangia

1. м

сит, ҡыр, тирә

2. м

мөлдөрәмә, ҡыр

3. м

ер, яҡ

4. м

край

1. border, edge; ( сосуда) brim; (пропасти и т. п.; тж. перен.) brink

2. ( часть туши) side

1. (страна, местность) land; country

2. ( административно-территориальная единица) krai, territory

1) margine, estremità (f.), orlo

2) periferia (f.)

3) paese, regione (f.); territorio

м

1. (конец) ἡ ἄκρη, τό ἄκρο[ν], τό χείλος, τό πέρας:

2. (страна) ὁ τόπος, ἡ χώρα:

3. мн. (места, местность) ἡ περιοχή, τό μέρος, ὁ τόπος:

м тех. ὁ γερανός, τό βαροῦλ-κο:

επ.

1. γνήσιος, καθαρός• πραγματικός•

|| συγγενής.

2. ουσ. πλθ. -ые οι συγγενείς•

3. της γέννησης•

4. αγαπητός, ακριβός, προσφιλής• εγκάρδιος• επιστήθιος. || (κλήση, προσφώνηση)• αγαπητέ, καλέ, φίλτατε.

εκφρ.

родной язык – μητρική γλώσσα.

1. прил.

бер туған

2. в знач. сущ. мн. родные

туғандар, ағай-эне, ҡәрҙәш-ырыу, нәҫел-нәсәп, ҡәрҙәштәр

3. прил.

о месте рождения

тыуған, үҙ

4. прил.

близкий сердцу

ҡәҙерле, һөйөклө, туған

5. в обращении

ҡәҙерлем, туғаным, һөйөклөм

1. тǎван, хурǎнташлǎ, пĕр тǎхǎмлǎ; родной брат тǎван пичче; гостить у родных тǎвансем патĕнче хǎналан

2. тǎван, хамǎр; çуралнǎ; родной край тǎван ен; родной язык тǎван чĕлхе

1) edge, brink, verge

2) (административно-территориальная единица, Россия) krai, territory

3) (страна, местность) land, region, area

1. (конец) кæрон

2. (утеса; крыши; стола) был, тигъ

3. (одежды) фæдджи

4. (страна) бæстæ

- он был на краю гибели

- литься через край

- я слышал краем уха

- на край света

* * *

1) vér szerinti, édes

2) szülő-, anya-

3) тж перен rokoni, rokon-

4) ( в обращении) édes, szeretett

5)

44 (род. п. ед. ч. \крайя и \крайю, предл. п. ед. ч. в \крайе, в \крайю и на \крайю, им. п. мн. ч. \крайя) С м. неод.

1. äär, serv; литься через \крайй üle ääre ajama v valguma v jooksma, полный до \крайёв ääreni v pilgeni täis, на \крайю обрыва järsaku serval, \крайя раны haava servad, жить на \крайю деревни küla serval elama, передний \крайй esiserv, sõj. eesliin;

2. maa, piirkond, maanurk, kant; волшебный \крайй muinasjutumaa, горный \крайй mägiala, mägine maa, странствовать из \крайя в \крайй mööda maid v paigast paika rändama, родной \крайй kodukant, kodukuru, kodunurk, sünnipaik, в здешних \крайях siinmail;

3. (предл. п. ед. ч. в \крайе) krai (haldusüksus); ‚

\крайем глаза silmanurgast;

\крайем уха слышать v

услышать poole kõrvaga kuulma;

непочатый \крайй чего kõnek. millel pole otsa ega äärt;

хватать van. v

хватить через \крайй kõnek. üle piiri v liiale minema;

на \крайй света maailma otsa;

на \крайю света maailma lõpus v otsas;

на \крайю гибели v

пропасти hukatuse äärel, kuristiku serval;

на \крайю могилы v

гроба haua äärel, ühe jalaga hauas

röun (-an, -oid); (местность) čura (-an, -id), röun (-an, -oid), rand (-an, -oid); родной край – kodirand, kodiröun; краем – röunaiči